- полірувальник
- —————————————————————————————полірува́льник 1іменник чоловічого роду, істотаробітник—————————————————————————————полірува́льник 2іменник чоловічого родуінструмент
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
полірувальник — I а, ч. Робітник, який полірує що небудь. II а, ч., спец. Те саме, що полір … Український тлумачний словник
полірувальниця — і. Жін. до полірувальник … Український тлумачний словник
електрополірувальник — а, ч. Електричний апарат для полірування гладких поверхонь, покритих лаком або фарбою … Український тлумачний словник